вівторок, 22 січня 2013 р.

Притча «Повна банка»

Професор, стоячи перед своїми студентами, взяв прозору банку і накидав туди камінців, не менше як три сантиметри в діаметрі.
- Чи повна банка? – спитав він наприкінці.
- Так, - відповіли слухачі, повна.
- Тоді він відкрив пачку горошку і висипав усе у велику банку, трохи потрусив. Горошок зайняв вільне місце між камінцями. Ще раз професор спитав:
- Чи повна банка?
- Так, повна.
Далі він узяв коробку з піском і висипав його у банку. Звісно, пісок зайняв усе вільне місце.
Студенти хихотіли:
- Я хочу, аби ви зрозуміли, що банка – це наше життя. Камінці – найважливіше у ньому (сім’я, здоров’я, друзі, родичі) – усе необхідне, аби життя було дійсно повним, навіть якщо ви втратите решту. Горошок – це речі, важливі саме для вас (навчання, робота, дім).
Пісок –це різні дрібниці.
Якщо спершу заповнити банку піском, у ній не лишиться місця для горошку і камінців. І так само у нашому житті: якщо гаяти свій час та енергію на дрібниці, то не лишиться місця для найважливішого. Робіть те, що тішить вас: навчайтесь нового, приділяйте час рідним, батькам, зустрічайтеся з друзями, самовдосконалюйтеся. Завжди лишатиметься час, аби попрацювати. Займайтесь, перш за все,камінцями, тобто найважливішим. Визначте свої пріоритети. Решта – це лише пісок. (за матеріалами блогу)

Немає коментарів:

Дописати коментар